Факт спільного проживання однією сім'єю доцільно встановлювати у разі поділу майна, яке набуте особами протягом такого проживання, або ж для спадкування, якщо одна з осіб, які проживали однією сім'єю, померла.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності (тобто у рівних частинах), якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю приймає суд.

До суду потрібно подати заяву та докази (документально підтвердженні та показаннями свідків): спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат (спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт), надання взаємної допомоги, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов’язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Так, однак є певні нюанси. Особу, яка проживала з померлим однією сім'єю, законодавцем віднесено до четвертої черги спадкоємців за законом. Щоб потрапити до четвертої черги спадкування, обов’язковим є проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. За таких умов, отримати спадщину, перебуваючи в четвертій черзі, можна лише за умови відсутності спадкоємців попередніх черг (тобто за відсутності у померлого дітей, батьків, братів, сестер, баби, діда, дядька, тітки).

Ситуація наступна: типово визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Якщо ж з заяви про встановлення факту вбачається, що заявник фактично претендує на подальше оформлення спадщини, а у спадкодавця наявними є і інші спадкоємці, залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право відповідає положенням закону. Таким чином, за наявності інших спадкоємців, які заперечують щодо права особи на спадкування в порядку ст. 1264 ЦК України, факт проживання чоловіка та жінки однією сім'єю встановлюється судом у позовному провадженні, оскільки наявним є спір про право.

У такому випадку разом із встановленням факту спільного проживання для подальшого оформлення спадкових правовідносин, на підставі ст. 74 СК України також може пред’являтись вимога про визнання права власності позивача на майно померлого, як частку у праві спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу та виключення такого майна із спадкової маси. У зв’язку з цим, у випадку звернення особи, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з спадкодавцем до суду із вказаними позовними вимогами, розгляд справи також буде відбуватись в порядку позовного провадження.

Так. У випадку наявності у спадкодавця інших спадкоємців першої, другої чи третьої черги, можливе додання до позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю також вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування за законом, усунення особи від права на спадкування відповідно до статей 1224, 1258, 1259 ЦК України.

З даного приводу, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року у справі № 308/12 730/15-ц вказує, що для правильного застосування положення ч.5 ст. 1224 ЦК України, суду необхідно установити чи був спадкодавець у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, чи знав відповідний спадкоємець про указаний стан спадкодавця та чи потребував останній допомоги саме від указаного спадкоємця. Крім того, підлягають урахуванню також обставини щодо існування у спадкоємця можливостей надавати необхідну допомогу спадкодавцю. Для правильного застосування положення ч.2 ст. 1259 ЦК України, суду необхідно установити чи відповідний спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження — прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1−3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.