Встановлення та оспорювання батьківства

У вищевикладеному випадку мова йде про добровільне визнання батьківства. У разі, якщо факт батьківства викликає сумніви, можна звернутися до спеціалізованих установ для проведення генетичної експертизи і вирішити це питання в приватному порядку. Однак якщо неможливо вирішити дане питання у приватному порядку або Вам необхідно виключити чи включити відомості про батька дитини доцільно використовувати судовий порядок вирішення такого спору.

Питання щодо встановлення батьківства чи його оспорювання регулюються Сімейним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Встановлення батьківства через суд відбувається шляхом подання позовної заяви у наступних випадках:
- дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері;
- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина;
- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

При зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі залучається орган опіки та піклування.

Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 Сімейного кодексу України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Загалом, умови та порядок визнання батьківства визначено законом, тому в справах названої категорії суд не може визнавати мирові угоди.

Якщо відповідач виявить бажання добровільно подати заяву до органу РАЦС про реєстрацію свого батьківства, суд має відкласти розгляд справи або оголосити перерву на строк, необхідний для вирішення питання в такому порядку, а в разі надання нового свідоцтва про народження дитини - закрити провадження у справі за відсутністю підстав для її судового розгляду.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі судово-генетичної експертизи. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини.
У випадку оспорювання батьківства до суду подається позов про виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини.

Одразу звертаємо увагу на випадки, коли оспорювання батьківства неможливе:
- оспорювання батьківства можливе тільки з моменту народження дитини й до досягнення нею повноліття;
- оспорювання батьківства може бути здійснене протягом цього часу тільки, якщо дитина є живою. Смерть дитини, батьком якої записана особа, позбавляє її права оспорювати своє батьківство;
- не має право оспорювати батьківство особа, яка записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є ії батьком та у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою такої особи.

Оспорювання батьківства відбувається шляхом подання позовної заяви до суду. В таких справах слід доводити відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Доказами можуть бути: показання свідків, письмові, речові і електронні докази, генетична експертиза встановлення батьківства. У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу яка батька дитини з актового запису про ії народження. Після отримання рішення, яке набрало законної сили його необхідно буде пред'явити до виконання органам реєстрації актів цивільного стану.

- вносяться зміни до актового запису про народження дитини та видається нове свідоцтво про народження;
- має значення для прав та обов'язків, покладених законодавством на батьків, щодо виховання і утримання дітей;
- має вплив на права спадкування;
- інші юридично значні факти, які пов'язані з кровним спорідненням (як то об'єднання сім'ї в зв'язку з виїздом закордон; виїзд дитини закордон з одним із батьків не потребує згоди особи, яка виключена з актового запису народження дитини);
- можливо повернути безпідставно сплачені аліменти. Для цього потрібно додатково подати до суду позов про відшкодування неправомірно отриманої вигоди у вигляді аліментів та скасування рішення на підставі якого перераховувалися аліменти.